Технопарк художньо-педагогічних ідей - 2020

Берта Морізо «У колисці»

1872 р.

Місце знаходження: Музей Орсе, Париж, Франція. 

Герої найвідомішої картини художниці «У колисці» - її сестра Едма і новонароджена дочка Едми Бланш. До 1930 року перебувало у власності родини Едми Понтійон. Разом з іншими картинами спадкоємці передали це полотно в дар Лувру, звідки воно перекочувало в Музей д`Орсе. Картина представлена публіці на першій виставці імпресіоністів, яка відбулася в 1874 році і стала викликом академічному Салону. Берта Морізо була єдиною жінкою з 30 художників, що зважилися кинути цей виклик.

Іван Горобчук «Колядки». 2007 р.

Місце знаходження: приватна колекція,  

Художник-самородок, відтворює світ минулого, традиції і обряди українського народу, досконало зображує одвічні символи добробуту селянського життя. Настрій різдвяних свят продовжують картини Івана Горобчука, на яких українське село колядує. Постаті дорослих і дітей настільки вимальовані, що відчувається тайна народження Христа і радість людей.

Вінсент ван Гог «Зоряне небо». 1889 р. 

Місце знаходження: Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк, США. 
Художник писав брату в листі, що прагнення зобразити сяючі на небі зірки, продиктовано браком віри і завжди. стверджував, що нічні світила  допомагали йому мріяти. Схожий сюжет має написане полотно - «Зоряна ніч над Роною», про яке художник говорив, що опинився не в силах передати казковість, ірреальність та фантасмагоричність світу. Картина «Зоряна ніч» стала для ван Гога своєрідною психологічною терапією, яка допомагала перемогти депресію, розчарування і тугу

Євген Лещенко «Озеро. Ранок надії, ранок любові». 1995 р. 

Місце знаходження: Національний художній музей України, Київ, Україна.

Художник живе та працює в Кривому Розі, творить фантастичний і водночас конкретний світ. В полотнах живописця постає Всесвіт, в якому невід'ємні одна від одної всі складові: земля, вода, небо, сонце, люди, дерева, квіти, тварини, птахи, комахи. спирається на глибинні традиції української народної образотворчої культури – від селянського примітиву до творчості Катерини Білокур

Євгенія Гапчинська «Мої багатства».  2008р. 

Місце знаходження: Київ, Україна. Роботи Євгенії Гапчинської зберігаються у приватних колекціях Лучано Паваротті, Андрія Шевченка, Софії Ротару, Микити Михалкова, Марії Бурмаки та інших.

Художниця пригадує як їхала у потязі з Києва до Москви, не могла заснути і побачила в уяві образи цих диваків, швидко намалювала ручкою. 

Постачальник щастя – це вже візитівка художниці Гапчинської. 

Євгенія Гапчинська «Чарівні орхідеї». 2009р.

Місце знаходження: Київ, Україна. 

Перша виставка художниці була проведена  у власній квартирі після розклеювання нею власноруч об’яв, тому що у галереї Києва не приймали.

Тому нічого в цьому житті художниця не сприймає як крапку, як закінчення. Її девіз - не вважайте “ні” відповіддю.  Євгенія не раз у житті стикалась, що цей девіз правильний, він працює в реальності. Коли тобі кажуть “ні”, а наступний день приходять і кажуть “так”.

Сергій Шишко «Осінь». 1962р.

Місце знаходження: Київ, Україна. 

Автор ліричних пейзажів народився на Чернігівщині (1911). Виріс серед чудової української природи. Ма­лювати почав з дитинства. Став народним художником України з 1964 року. Роботи художника представлені в Національному художньому музеї України, Сімферопольському, Сумському, Одеському, Чернігівському та багатьох інших художніх музеях і приватних колекціях.

Катерина Білокур «Квіти за тином» 1935р.

Місце зберігання: Київський музей декоративно-вжиткового мистецтва.

Це перша з робіт К. Білокур у специфічному „білокурівському” стилі. Майстриня не робила ескізів до картини, не писала етюдів, і не наносила на полотно контуру майбутньої композиції. По зафарбованому полю вона відразу писала деталь за деталлю, у відповідності до задуму. Це прийом, властивий всім народним майстрам і недосяжний для художників станкового живопису. Пензлі вона виготовляла сама з котячої шерсті, а фарби — з рослин.

Грег Джіордано «Веселе розмаїття», 1935р.

Місце зберігання: приватна колекція.

Сучасний художник народився в 1960 році, відвідував Школу візуальних мистецтв у Нью-Йорку. Будучи хлопчиком, він багато годин проводив у Музеї природознавства малюючи тварин та діорами. Він працює в багатьох різних техніках, включаючи олівці, гуаш і масло. Проживає в м. Ріджфілд, штат Каліфорнія. У його власності є олені, лисиці, койоти, індики, бобри та багато різних видів птахів.

«Перші кроки в світ мистецтва». Підбірка картин всесвітньо-відомих художників:

Леон Жан Базиль Перро «Дівчинка»1876,

місце зберігання: приватна колекція;

Євгенія Гапчинська «Огіркова маска»,

місце зберігання: приватна колекція;

Тетяна Яблонська «Ранок», 1954,

місце зберігання:  Третьяковська галерея м. Москва;

Рембрандт Ван Рей «Бюст старого», 1629.

місце зберігання: Тирольский державний музей 

Кес Ван Донген «Мак», 1919 р.

місце зберігання:  Музей А. Тулуза-Лотрека, Альбі, Франція;

Морган Вестлінг «У мріях»,

місце зберігання: приватна колекція;

Жан-Оноре Фрагонар «Хлопчик в ролі П’єро»

Матісс Анрі́-Еміль-Бенуа «Червоні рибки», 1911 р.

Місце зберігання: Музей образотворчих мистецтв ім. Пушкіна, м.Москва.

На картині зображено частину майстерні художника, але вся увага зосереджена на акваріумі. Картина знаходиться на стику двох стилістичних течій – імпресіонізму і фовізму. Використання чистих, яскравих кольорів, відмова від полутонів та світлотіні створює ілюзію чистого зору – так безпосередньо і радісно може дивитися тільки дитина. Картина відмовляється що-небудь розповідати, а лише викликає світлі емоції, і з цим завданням вона цілком справляється. 

Моне Оскар-Клод «Маки», 1873 р.

Місце зберігання: музея Орсе, Париж.

«Макове поле» – одна із серії дивних картин Моне. Висока польова трава, усіяна яскравими червоними маками. Картина була представлена на першій виставці імпресіоністів в 1874 році на якій і відбулося народження імпресіонізму як нової течії у мистецтві. 

Моне Оскар-Клод «Ненюфари» (Водяні лілеї, латаття), 1926 р.

Місце зберігання: музей Оранжері, Париж.

Останнє творіння художника, одна з картин проекту, до якого входять 8 панно з зображенням водяних лілей з власного саду, для чого побудував спеціальну майстерню зі скляним дахом. Працювати художнику було дуже складно, адже він в останні роки страждав на хворобу очей – катаракту, і майже нічого не бачив. 

Марія Приймаченко «Ой був собі коточок», 1975 р.

Ілюстрація до книги українських дитячих народних пісень «Ой коники сиваші» видавництва «Веселка». Вона дивовижно об`єднала у своїй творчості малюнок і живопис. Це – і живописна графіка, і графічний живопис водночас. Разом з тяжінням до декоративності у творчості набуває розвитку її прагнення до втілення виразного словесного образу. За характером її світосприймання, за специфікою відбору найобразнішого, за мірою узагальнення її малюнки якнайбільше відповідають образній структурі дитячих казок

Михайло Врубель   «Царівна-Лебідь». 1900 р.

Картина до опери “Казка про царя Салтана”. Дружина виконувала партію Царівни, самому художнику було довірено створити декорації та ескізи костюмів. Казковість, чудове поєднання непоєднуваного – стали головними ідеями художника. Образ Царівни народжений фантазією художника.

Художнику вдалося передати самий чудовий момент – перетворення. Робота була куплена меценатом Морозовим, а в Третьяковку потрапила за заповітом колекціонера. Два докладних ескізи до картини зберігаються в Державному Російському музеї в Петербурзі.

Адольф - Вільям Бугро «Материнське щастя». Французький живописець, представник академізму. Картини підписував лише своїм другим ім'ям: Вілья́м Бугро́. Його картини на міфологічні сюжети і жанрові роботи у реалістичному стилі набули популярності у Франції XIX ст. Адольф Вільям Бугро був дуже плодовитим живописцем — написав за життя 826 картин. Зараз роботи митця виставлені у більш як ста музеях по всьому світу.

Іван Костянтинович Айвазовський «Буря на океані», 1864.

Художник пережив бурю у Біскайській затоці в 1844 році, коли повертався з Англії до Португалії під час своєї першої закордонної поїздки. Шторм був настільки нищівний, що судно визнали потонув. У європейських і петербурзьких газетах навіть з'явилося повідомлення про загибель молодого російського художника, ім'я якого вже було добре відомо. У 1864 році творчість І. К. Айвазовського досягла розквіту. Художник майстерно передає відчуття сильної бурі, зображуючи великі хвилі, похмуре небо і корабель під вітрилами. 

Вероніка Шевчук "Весняний натюрморт", 2005

Буяння та гра фарб заповнює увесь простір "Весняного натюрморту" з білими та рожевими гілочками квітучих яблунь. Кожна квіточка ніби світиться з середини. Вони справжні прикраси весняної природи. Зелені листячка додають свіжості та тепла до букету. Червоного та жовтогарячого кольору додає картині маленьке яблуко. Золотою  плямою на картині з’являється маленький чайник. Наче  ясне сонечко обігрівають  вони картину своїм теплом. 

Микола Тарасюк «Макове поле», 2012

Яскраві квітки маку з блискучими, ніби атласними, пелюстками запросили митця-художника їх намалювати. Чарівний світ сонця пронизує червоні пелюстки маків. М.Тарасюк створив в картині дивовижний ефект справжнього теплого світла гарячого пекучого полум'я, що поширюється від самого сонця та зачаровує своїм дурманним ароматом.

Колірна гамма, обрана художником в цій картині дуже правильна: зелений і червоний кольори створюють відчуття спокою і радості. Напевно тому на це полотно завжди приємно дивитися.